Ранні знакові системи (Трипілля А-ВІ-ВІ-ІІ) - продовження

На статуетках культури Прекуку-тень та Трипілля А (Тирпешть ІІІ, Лука-Врублевецька) зафіксовано знак у вигляді прямокутника з розміщеними в ньому 1—2 лініями, паралельними довгій стороні прямокут-ника5. Більш давні зображення цього знака відомі на посуді культури лінійно-стрічкової кераміки. Цікаво, що подібний знак відтворено на конічній покришці трипільської культури (колекція «ПЛАТАР»), яку датовано етапом ВІ-ІІ. На ній чотири таких знаки утворюють динамічну свастикоподібну композицію.

Той факт, що частина знаків є спільною для кераміки та пластики, може розглядатися як свідчення їх універсального характеру. Ідентичними є правила монтажу знаків на цих категоріях виробів. Майже повністю відсутні лінійно розташовані групи знаків, за винятком найдавніших зразків кераміки з фази Прекукутень І. Складається враження, що впродовж раннього етапу Трипілля-Прекукутень навички лінійного використання знаків було втрачено, а самі знаки, загальне число яких становить близько 70—80, використовувалися переважно як елементи орнаментальних композицій.

На етапі ВІ (Кукутень А) набуває поширення мальована кераміка. Однак все ще зберігається традиція прикрашання посуду заглибленим орнаментом. Саме на цій категорії виробів продовжують зустрічатися знаки, характерні для початкового етапу розвитку трипільської культури. Це насамперед хрестоподібні композиції на ручках покришок. Елементи композицій на стінках посудин виділити доволі складно. Тут можна знайти робми, овали, групи рисок — вертикальних і горизонтальних, кола, спіралі тощо. З'являються зображення місячних серпиків. Так само частина цих символів виступає вузловими елементами орнаментальних композицій.

Можна простежити подібні елементи в орнаментації на мальованому та заглибленому посуді, отже, відбувався поступовий перенос давньої традиції нанесення знаків на новий технологічний рівень. Для цього процесу характерна стилізація, хоча є випадки досить докладного відтворення старих знаків у техніці розпису.

З поширенням трипільської культури на Схід на етапі ВІ, а особливо ВІ-ІІ, прискорився процес формування локальних варіантів Трипілля. При цьому архаїчні способи нанесення орнаментації, а також старі символи найповніше збереглися саме у віддалених на схід регіонах поширення культури.

Наприклад, архаїчні традиції використання та створення знаків продовжили своє існування на територіях східнотрипільської культури, пам'ятки якої збереглися на Середньому Дніпрі до етапу СІ включно. Хоча вони й зазнали значного впливу з боку «мальованого» Трипілля, але на поселеннях Подніпров'я на етапах ВІІ та СІ можемо зустріти досить представницький набір давньої трипільської символіки, виконаної у традиційній техніці заглибленого орнаменту. Водночас у такій само техніці зображують нові антропоморфні та зооморфні символи, рослини тощо — знаки, типові саме для мальованої кераміки з навколишніх територій.

Водночас можна простежити існування окремих символів, зокрема й нових, паралельно на мальованому та прикрашеному заглибленим орнаментом посуді. Це добре простежується на прикладі такого елементу, як «овал-крапля». Останній став важливим елементом композицій вже на ранньому етапі — зустрічається на грушоподібних посудинах та покришках із «зміїними» сюжетами. У його заповненні є риски, крапки. На етапі ВІ-ІІ подібні овали зустрічаємо як у заглибленому, так і в мальованому орнаментах на тих же покришках і грушоподібних посудинах, до того ж форми вже досить помітно змінилися. При цьому зростає варіабельність знаку «овал-крапля» за рахунок заповнюючих елементів — рисок, ліній, крапок чи груп цих елементів.

«Овал-крапля» входить у досить складні блоки знаків, об'єднаних в орнаментальні композиції. Прикладом такого блоку може бути покришка з поселення Заліщики. У верхній частині її розміщено композицію, складовою якої є шість овалів-крапель (чотири розташовані симетрично, два у колі в центрі), лінзи-овали, трикутники, Х- подібний символ в центрі та ін. При цьому використано дві фарби — червону і чорну, а також біле тло. Таким чином композиція включає «позитивні» та «негативні» елементи зображення, а кольорова гама, цілком імовірно, несе певну інформацію нарівні з графемами.

Подібні твори характерні як для етапу ВІ, так і для етапу ВІ-ІІ і є вінцем декоративного перетворення та використання старої, неолітичної символіки. Зіставлення набору знаків етапу ВІ-ІІ та наступних етапів трипільської культури показує, що спільним для них є базові знаки (коло, хрест, лінза-овал, овал-крапля, крапка, відрізки паралельних ліній, спіраль та ін. ), а також правила їх монтажу.

Водночас фінал етапу ВІ-ІІ — початок етапу ВІІ можна розглядати як переломну межу у розвитку знакових систем Трипілля-Кукутень, після якої відбувається активізація знакотворчої діяльності, яка привела до збільшення числа уживаних знаків у кілька разів. Перебіг зазначеного процесу висвітлений у працях Т. М. Ткачука та наступній частині цього розділу.