Наступний аспект семіотичної проблематики — семантика. Основний предмет її дослідження — це інтерпретація знаків і знакових сполучень на основі синтаксичних пошуків. Тобто вона вивчає відношення між знаком та об'єктом, який він означає. Ч. Пірс виділив три основних типи знаків: іконічний знак, знак — символ та знак — індекс.

Іконічні знаки, чи знаки-копії, створюються у культурі шляхом більш-менш точного копіювання реальних об'єктів або явищ. У знакових системах Трипілля-Кукутені до таких знаків належать зображення місяця, рослин, тварин, антропоморфних фігур, змій, води.

Знаки-індекси пов'язані з означуваними ними предметами так, як дії зі своїми причинами. В орнаменті до них можна віднести насічки, лінії, які мають числовий або календарний характер, колір орнаменту тощо. Знаки-символи не мають ніякої подібності з тими предметами чи явищами, які вони означають, їх використовували для зображення певного, здебільшого абстрактного, поняття. Таких знаків у знакових системах більшість. До проблем семантики належить вивчення взаємовідношень парадигматичних та синтагматичних рядів із семантичними, а також зв'язків цих рядів знаків з іншими «текстами» культури, наприклад, ритуалами.

Повернемось знову до нашого прикладу із синтагматичним рядом знака у вигляді чорного кола тома-шівської локально-хронологічної групи. Нагадаємо, що до нього входять місяцеподібні та лінзоподібні знаки, а також знаки у вигляді рослин, тварин та хвилястих стрічок. Знак у вигляді чорного кола є центром хрестоподібних та свастикоподібних композицій, до яких входять також хвилясті лінії та рослини.

Таким чином, до синтагматичного ряду чорного кола входить багато знаків — ікон. Серед них знаки місяця, тварин, рослин, води. Щодо лінзоподібних овалів уже існує аргументована точка зору, що це знаки зерна. Синтагматичний ряд цього знака підтверджує таку інтерпретацію. Він складається з 82 різних знаків. 15 з них об'єднані із зображеннями рослин, що намальовані безпосередньо над лінзоподібними фігурами — знаками зерна. Усього маємо 23 таких знаки. До 10 лінзоподібних знаків входять зображення місяця, до 8 — знаки води.

Отже, семантичне поле знака у вигляді чорного кола томашівської локально-хронологічної групи таке: чорне коло-місяць-зерно-тварини-рослини-вода-хрест-свастика. Саме чорне коло, вірогідно, є знаком повного місяця.
Семантичне поле знака зерна (лінзоподібного овалу) складається з одного, двох та шести повних місяців-рослин-серпанків місяця-оди-тварини. Сюди входять знаки — символи у вигляді заповнених сіткою трикутників, «гребінців», горизонтальних ліній тощо.

Важливе питання семантики — наявність певних кодів культури, розуміння яких дає змогу наблизитись до розуміння її «мови». Найяскравішим у культурно-історичній спільності Трипілля-Кукутені, особливо на етапі СІ—уІІ, є місячне «кодування». Багато схем розпису цього часу містять місячні серпанки, наприклад, орнаментація біконічного посуду томашівської групи. Верхня проекція цього посуду дає змогу побачити, що цей орнамент складається з чотирьох зон, де постійно зображувались місячні знаки Насамперед це місця біля ручок.

По боках ручок розташовувалися знаки місяця у першій та останній чверті, а сама ручка, таким чином, потрапляла на місце повного місяця. Як ми вже згадували, саме на ручці, під ручкою і над нею розташовували велику кількість знаків томашівської групи, які у свою чергу також символізували ідею повного місяця.