|
?Мальований орнамент посуду як джерело вивчення світосприймання давнього населення
Одною з найважливіших проблем сучасної науки є проблема діалогу, зокрема діалогу культур. Для його проведення необхідно знати «мови» культур, які беруть у ньому участь. Вивчаються вони методами різних наук, однією з них є семіотика, котра досліджує властивості «мови» власними методами — як певну знакову систему.
Від дуже багатьох археологічних культур до нас не дійшло жодного писаного слова. Але часто на їхніх речах, і здебільшого на посуді, нанесено орнамент, котрий постійно привертає увагу дослідників, викликаючи те, що X. Гадамер назвав «закликом — до-відповіді»
Орнамент — дуже складне явище в людській діяльності, і його сміливо
можна віднести до таких проявів культури, адекватний опис яких може бути отриманий тільки за допомогою принципу додатковості. Нільс Бор, який запропонував цей принцип у галузі квантової фізики, вважав його важливим для людської мови та знання в цілому, зокрема для наук, які вивчають культуру.
За принципом додатковості (у його загальнокультурному сенсі) опис складних об'єктів і явищ може бути отриманий тільки через зіставлення, здавалося б, суперечливих образів та понять. Тому структурно-семіотичний метод вивчення трипільсько-кукутенського орнаменту не суперечить іншим дослідженням з цієї теми.
|