На той час на заході трипільсько-кукутенський орнамент мало залучався до вивчення змістового значення малюнків. Здається, інтерес дослідників викликали лише зображення тварин на посуді. Так, у 1923 році з'явилась праця Г. Чайлда, у якій певне місце відведене цим сюжетам. Особливу увагу дослідника викликало зображення тварини з додатковим елементом біля голови грифона, як вважає Г. Чайлд.

Є. Вільке у своїй книзі «Релігія індогерманців» інтерпретує малюнки тварин з Більча-Золотого як магічно релігійні зображення, які мали знищити небіжчика, чиї залишки знаходяться у посуді.

У 1931 році вийшло дослідження Б. .ТІ. Богаєвського, присвячене знаку у вигляді лінзоподібного овалу. Робота, за словами самого автора, є красномовною ілюстрацією економічного детермінізму явищ світосприйняття. Велика увага у ній приділяється закону зображення в орнаменті частини замість цілого. Значення «pars pro toto» в семантиці мови розроблялось в пануючій тоді яфетодології. Орнамент у зазначеній праці сприймається як магічна і скорочена образно піктографічна мова, що має на ранніх стадіях свого розвитку змістове значення.

Б. .ТІ. Богаєвський підкреслює велике значення мушлі у повсякденному житті людей трипільської культури. Слимаки, на його думку, були одним з основних видів харчування, тому мушлі привертали велику увагу людини при житті та після смерті. Люди того часу не могли не намагатися такий звичний і важливий у їхньому побуті та релігійному житті об'єкт, як їстівна мушля, зображувати на мальованому посуді.

Тому знаки у вигляді лінзоподібних овалів, на думку Б. .ТІ. Богаєвського, є піктографічною системою, що передає зображення мушлі. До цих піктограм він відносив, крім лінзоподібних знаків, S- подібні дуги із заповненнями, овали із зафарбованими напівовалами, зубчасті та пилкоподібні бордюри, горизонтальні S- подібні дуги, тобто досить широке коло знаків.

Хоча інтерпретації Б. .ТІ. Богаєвського становлять нині лише історіографічний інтерес, у цій роботі трипільський орнамент вперше названо магічно-піктографічною системою6, що само по собі є великим кроком уперед у його усвідомленні.
Інше дослідження Б. .ТІ. Богаєвського присвячене вивченню знарядь праці та свійських тварин трипільської культури. Поряд з іншими питаннями у ньому розглядаються зображення тварин на кераміці. Дослідник поставив такі запитання: «Чому раптово стали з'являтися спіралі із стрічок тварин? Чому ослаблення спіралі вимагало перетворення її елементів на звірів, і насамперед на собак? Хто був замовником посуду з тваринами? Про що розповідало зображення звіра тому, хто дивився на нього? Для чого цей малюнок було виконано?».

Дослідивши стилістичні особливості зображень тварин, Б. .ТІ. Богаєвський дійшов висновку, що «в основі зображень лежить спостереження стрімкого бігу собак». Цілком у дусі стадіальної теорії вони визнаються найбільш достовірними й динамічними, що нібито властиве ранньородовому суспільству, порівняно із зображеннями собак ранньо-класового суспільства Криту та Мікен, де, на думку Б. .ТІ. Богаєвського, такі малюнки менш життєві.

Б. .ТІ. Богаєвський розглядав зображення тварин на посуді у їх зв'язку з тим, що в ньому зберігалося, не з рештками мертвих, а із зерном, збіжжям. «Посуд, пише дослідник, сприймався у своєрідній ідеології архаїчної общини як живий охоронець того, що в ньому зберігалось». Тому зображення собаки відганяло зло, мало вберегти від шкідливих дій та відігнати кожного, хто підходив із злими думками до посуду.

Таким чином, собаки на посуді з їх агресивними позами інтерпретувались ним як апотропеїчні звірі, що охороняли запаси у посуді. Собака на посуді ставав свого роду піктографічним знаком із соматичним змістом за його робочою функцією.Увагу дослідника привернули малюнки хвостів деяких тварин у вигляді рослин або гілок. Це, на його думку, свідчить про наявність ідеї єдності життя тварини і рослини в уявленні населення того часу.

Зображення собак Б. Л. Богаєвський поділяє на дві групи: одну, більшу, становлять собаки «стрічкового» вигляду, другу утворюють більш-менш реалістичні малюнки. На його думку, головне значення мали фантастичні «стрічкові» звірі, які виникли раніше, ніж реалістичні.