Виготовлення керамічних виробів найбільш масовий і яскравий прояв діяльності населення трипільсько-кукутенської спільності, який дійшов до нашого часу. Ці вироби із самого початку відкриття культури привертають до себе увагу дослідників. Саме через своєрідність орнаментації та форм кераміки, на якій вона була нанесена, виділена ця культурно-історична спільність, окреслена й уточнюється територія, яку вона займала, з'ясовуються етапи її розвитку, досліджуються локальні варіанти, фази їх існування, вивчаються питання щодо її хронології, синхронізації різних локальних груп між собою, зв'язків між ними, а також мікрохронологія окремих поселень.

Усе це широке коло археологічних проблем вирішується на рівні вивчення загальних схем орнаменту у їх єдності з формами посуду. Крім цього, дослідників цікавить змістове значення окремих схем та їхніх частин. Існує досить багато літератури з цієї тематики. Але в ній інтерпретуються окремі елементи, що, як правило, знаходять аналогії в довкіллі (знаки ікони за Ч. Пірсом) наприклад, зображення рослин, антропоморфних фігур, місяця, змій, собак, биків тощо. Основний

метод, який в них використовується, своєрідна ретроспекція від відомої міфології та етнографії, як правило, індоєвропейських народів (греків, індійців, слов'ян, литовців) до власне трипільсько-кукутенських орнаментів. У цьому випадку важливе значення має ерудиція у сфері міфології та етнографії, яка залучається з метою аналізу часто дуже обмеженого археологічного матеріалу.

Перш ніж шукати аналоги у пізніх міфологіях та етнографи, бажано мати максимально повне внутрішнє дослідження власне самої орнаментації. А цього, на жаль, немає. Досі не вивчений увесь комплекс елементів трипільсько-кукутенських орнаментів, принципів їх організації та поєднань, правил утворення і заміни. Без такого дослідження багато питань світосприймання, історії, культурології трппільсько-кукутенських суспільств втрачають свою джерелознавчу базу або вона є дуже обмеженою.

Досі не проводилось також у повному обсязі дослідження дрібних елементів орнаменту (знаків), їх контекстів. Але саме вони можуть слугувати джерелом вивчення, наприклад, такої важливої теми загальної культурології, як історія виникнення писемності. Це питання стало особливо актуальним в останній час у зв'язку з твердженнями деяких дослідників, підхопленими засобами масової інформації, про наявність у населення трипільсько-кукутенської спільності розвинутої писемності шумерського взірця, мовляв, самоназва Трипілля «Аратта», і вона прочитана на глиняних табличках того часу.

Тому важливо показати, як насправді виглядають дрібні елементи орнаментації керамічних виробів трипільської культури, знаки, що на них зустрічаються, їх зв'язки між собою, принципи їх монтажу в блоки. Це дасть нарешті змогу провести в майбутньому детальне порівняння та зіставлення знакових систем трипільсько-кукутенських поселень зі знаками піктографічної писемності Шумеру та лінійними знаками нео-енеоліту Балканського півострова.

Загальні запитання, з якими ця багата орнаментація «звертається» до дослідника, зачіпають його свідомість (й підсвідомість) на всіх рівнях: ким були ці люди, що залишили такий яскравий феномен? Яким був рівень їхнього розвитку? Якими були їхні уявлення про світ? Якими були їхні вірування? Хто прийшов слідом за ними? Що залишилось у їхніх спадкоємців? Це лише деякі із запитань орнаментації до символічного усвідомлення.

Недарма перша праця, котра вийшла за межі суто археологічних питань (хронології, типології тощо), була присвячена знакам на кераміці з розкопок В. В. Хвойки. Дослідники І. О. Лінниченко та В. В. Хвойка виділяють 17 різних знаків, які відрізняються від орнаменту «завдяки їхній формі та положенню».

Ці знаки, як стало сьогодні зрозуміло, являють собою дуже стилізовані зображення тварин і місяця (останній знак ряду). Вони були нанесені, ймовірно, на кубки, в тому числі виявлені В. В. Хвойкою під час розкопок в районі Ржищева. Автори справедливо зазначали, що кількість знаків з продовженням розкопок значно зросте. На думку дослідників, вони дуже нагадують ієрогліфи, хоча прямо з писемністю вони їх не пов'язують.

Крім знаків, у цій праці згаданий загадковий «напис», який нанесено на невелику посудину. Він складається з невеликої кількості різних графем і має лінійний характер. Це унікальна знахідка, нічого подібного серед мальованого посуду трипільсько - кукутенської спільності за весь час досліджень знайдено не було. Принаймні про це немає повідомлень. Можна було б навіть вважати цей «напис» підробкою, але нещодавно трапилась знахідка на петренсь-кому поселенні Бернашівка, що являє собою фрагмент кубка з двома нанесеними знаками. Один (лівий) має костуроподібний вигляд, а другий (розташований праворуч) складається з малюнка порожнього овалу, зображеного вгорі, з якого вниз проведена лінія.

Ці знаки нагадують «напис», наведений І. О. Линниченком і В. В. Хвойкою. І хоча питання автентичності «напису» все ж залишається відкритим, на його користь з'явився один безумовно справжній аргумент.

Як бачимо, питання наявності загадкових писемних або дописемних знаків виникло майже із самого початку дослідження культури. Воно входить до кола більшої проблеми, а саме рівня розвитку трипільсько-кукутенських суспільств. Адже наявність писемності або початок її зародження дає підставу поставити це суспільство на один рівень розвитку з цивілізаціями Месопотамії, Балкан, Криту, Малої Азії або, навпаки, у разі відсутності писемності (чи її зародження) як однієї з трьох археологічних ознак цивілізації стверджувати, що населення того часу не йшло шляхом створення чогось на зразок шумерських міст держав або єгипетських номів.