За матеріалами розкопок на поселенні Володимирівна 1935 39 pp. та 1946 47 pp. Пассек Т. С. запропонувала ряд реконструкцій жител трипільської культури, які базувалися на засадах, розроблених під час розкопок Коломишцини І. Були враховані цікаві знахідки деталей інтер'єру решток печей, хрестоподібних жертовників, вимосток з глини.

Ми бачимо на рисунку багатокамерну споруду, яка має глиняну підлогу, намазану на шар укладеного по поверхні землі колотого дерева. Стіни та внутрішні перегородки зображені у вигляді глиняного моноліту. На глиняній долівці збудовано купольні печі, зроблено з глини хрестоподібні жертовники, розставлено посуд. Гребінь даху підпертий стовпами. Зверніть увагу: приміщення не має горищного перекриття.

У 1964 р. археолог з Молдови В. І. Маркевич запропонував інші принципи реконструкції трипільського будинку. Головним його висновком, підкріпленим результатами власних розкопок на трипільських поселеннях, був такий: шар обпаленої глини з відбитками колотого дерева «точок» є рештками міжповерхових та горищних перекриттів будинків та інших створених трипільцями споруд. Те, що було на час загибелі будинку в приміщеннях інтер'єр, посуд, знаряддя праці перетворилося на «начинку» завалу обпалених вогнем решток цих перекриттів. Свої висновки Маркевич В. І. аргументував численними спостереженнями, зробленими під час археологічних розкопок трипільських поселень на території Молдови.

На користь таких висновків В. І. Маркевич наводив ряд аргументів, зокрема:

1. Досліджені рештки споруд показали, що під завалом глини можна знайти не тільки посуд та знаряддя праці, але й деталі івтер'-єру розвали печей, черені вогнищ, лежанки, чомусь не прибрані під час «ремонту багатошарової підлоги». Поверхня площадки внаслідок цього не буває рівною.

2. Під час випалу масивної глиняної площадки на основі з дерева, покладеного на землю, температура його досягала 700 800, місцями до 1000 градусів. Деревина без доступу повітря під обмазкою мала б обвуглитися. Однак під час розкопок було знайдено окремі вуглинки. Отже, горіння деревини конструкцій відбувалось із доступом повітря.

3. На площадці (або рівні) другого поверху завжди зустрічався інвентар на місці первісного залягання, а також на підлозі першого поверху (під площадкою).

4. У деяких житлах в завалі глини виявлено прямокутний лаз на другий поверх, а іноді рештки «балкону» з торця будівлі.

5. Відомі моделі двоповерхових жител

6. Під площадками, у товщі глини з відбитками дерева у зоні печей неодноразово знаходили осині гнізда, точніше, їх відбитки, пропечені до червоного.

7. Уздовж країв площадок іноді помітні місця стикування із стінами, що свідчить про їх влаштування після зведення стін.