На аерофотознімках Володимирівни та Федорівки (Михайлівни), а особливо виразно на плані Федорівки (Михайлівки), завдяки магнітометричним даним можна побачити також прямі лінії «вулиць» та прямокутні в плані «квартали», які пізніше були виявлені також у Майданецькому.

Більш пізні за Володимирівну пам'ятки небелівського типу зберігають схеми забудови, описані вище. У Небелівці (300 га) на аерофотознімку видно від трьох до шести овалів, «вулиці» та «квартали» як у центральній частині, так і на периферії поселення.

На знімку Глибочка (площа близько 200 га), який нагадує Майданецьке «в мініатюрі», маємо від 3 до 4 6 еліпсів, чітко фіксується незабудований простір між центром та наступними овалами забудови. Саме в цей час наприкінці етапу ВИ серед трипільських пам'яток Побужжя з'являються поселення, що досягають масштабів Майданецького і мають подібне до нього планування та забудову. На плані Глибочка, за магнітометричними даними, добре читається головний в'їзд на поселення, який додатково укріплений кварталами будівель із зовнішнього боку. Від нього до центру йде «головна вулиця». Подібні елементи забудови помітні на більшості пізніших поселень в Тальянках, Майданецькому та ін.

Найбільш близькими за планувальною схемою є поселення етапу СІ, такі як Доброводи, Тальянки, Васильків. Тут бачимо на знімках та планах, відтворених за даними магнітометричних розшуків, 2 3 еліпси забудови з вільною площею між групами будівель у центрі, а також «квартали» та «вулиці». Особливо помітні вони в Тальянках. Принципи забудови поселень-гігантів зберігаються й на початку етапу СІІ, на пам'ятках косенівського типу, про що свідчать як аерофотознімок Косеиівки та спостереження К. В. Шпшкіна у Вільховці, так і магнітна зйомка Вільховця.

Таким чином, упродовж етапів ВИ та СІ (тобто не менше 400 років) у Південному Побужжі при спорудженні поселень гігантів сформувалися та систематично відтворювалися стандартні планувальні схеми забудови поселень. їх складові частини еліптичні структури, утворені рядом жител, що були зведені впритул одне до одного, незабудована площа між центральним та наступними овалами (напевне, в оборонних цілях), «вулиці» та «квартали» в центральній частині поселення. Усі складові цієї будівельної традиції були відомі трипільському населенню починаючи з раннього періоду. Однак їх поєднання на одному поселенні відбулося лише на етапі ВИ у Південному Побужжі.

Наявність поселень-гігантів на етапі ВІ-ВІІ дозволяє висловити припущення, що початок формування нової системи забудови, який відповідав характеру цих пам'яток, почався дещо раніше. Певною мірою таким прототипом можна вважати вже поселення Могильна 3 (Трипілля А), де маємо забудову у два еліпгантів зберігаються й на початку етапу СІІ, на пам'ятках косенівського типу, про що свідчать як аеро-фотознімок Косеиівки та спостереження К. В. Шпшкіна у Вільховці, так і магнітна зйомка Вільховця.

Таким чином, упродовж етапів ВИ та СІ (тобто не менше 400 років) у Південному Побужжі при спорудженні поселень гігантів сформувалися та систематично відтворювалися стандартні планувальні схеми забудови поселень. їх складові частини еліптичні структури, утворені рядом жител, що були зведені впритул одне до одного, незабудована площа між центральним та наступними овалами (напевне, в оборонних цілях), «вулиці» та «квартали» в центральній частині поселення. Усі складові цієї будівельної традиції були відомі трипільському населенню починаючи з раннього періоду. Однак їх поєднання на одному поселенні відбулося лише на етапі ВИ у Південному Побужжі.

Наявність поселень-гігантів на етапі ВІ-ВІІ дозволяє висловити припущення, що початок формування нової системи забудови, який відповідав характеру цих пам'яток, почався дещо раніше. Певною мірою таким прототипом можна вважати вже поселення Могильна 3 (Трипілля А), де маємо забудову у два еліпси на відносно значній площі у 9 га. Через майже 1500 років у Майданецькому2 на етапі СІ ми спостерігаємо повністю сформовану систему забудови поселення-протоміста з укріпленнями у дві лінії з відкритим простором між ними, щільною забудовою у центральній частині, в тому числі у вигляді «кварталів» та «вулиць».