У загальних рисах трипільська архітектура споріднена з архітектурою давніх землеробів Південно-Східної Європи (каркасно-стовпові конструкції, широке використання глини, купольні печі, деталі інтер'єрів з глини, використання при опорядженні фарби, магічні орнаменти на стінах та ін.), носіями культур лінійно-стрічкової кераміки, фракійського енеоліту, Лендель, Тисаполгар, Вінча та ін. Були тут відомі також двоповерхові і навіть триповерхові житлові споруди, починаючи з доби неоліту1. На цьому тлі реконструкції двоповерхових трипільських будівель вже не виглядають чимось екзотичним та винятковим.

Більшість археологів нині вважає, що для Трипілля із самого початку найбільш поширеними є каркасно-стовпові конструкції з дерев'яними стінами та перекриттями, обмазаними глиною. У глину домішували полову, іноді листя. Несучі стовпові конструкції виготовляли, як правило, з твердих порід дерева, іноді заглиблюючи в землю, щоб зафіксувати у вертикальному положенні. Стіни робили плетеними з гілок або з колотого дерева і обмазували глиною.

Вертикальні стовпи, як це помітно на моделях жител, розділяли стіни на окремі частини, виступаючи, як напівколони. Стіни фарбувалися і розписувалися, як це видно на моделях споруд. Перекриття робили дерев'яними, залежно від ширини будівлі з плах або кругляку. При необхідності перекриття підпирали додатковими стовпами. Відомі знахідки відбитків на глиняній обмазці сволока поздовжнього елемента дерев'яної конструкції перекриття.

Дерево вкладали поперек довгої осі будівлі, стандартна ширина якої становила 4 5 м, проте відомі приміщення шириною 9 10 м. Розміри будівель прямокутної форми від малих 4x6, 4x9 м до величезних 10x15, 9x21 м, 7x33 м тощо. Як видно, розміри споруд зростали в основному в довжину, оскільки ширина була обмежена довжиною дерева, вживаного на перекриття. Хоча, починаючи з раннього етапу Трипілля, приміщення завширшки 8 10 м теж трапляються. Вже з раннього етапу трипільцям були відомі не тільки одноповерхові споруди з горищем, але й двоповерхові, також з горищем.

Спроби відтворити двоповерхові споруди трипільської культури в натуральну величину, здійснені в останні роки, довели, що такий тип будівель цілком міг бути споруджений давніми майстрами з використанням матеріалів, знарядь та технологій, відомих нам за археологічними джерелами. Повномасштабна реконструкція двоповерхової (безфундаментної) житлово-госпо-дарської споруди трипільської культури, зведена в с. Трипіллі, успішно пережила зиму 2003 2004 pp. Конструкція виявилася досить жорсткою та міцною, щоб протистояти сильним вітрам на березі Дніпра.

Перекриття обмазувалися глиною, як правило, з домішкою полови, що створювало рівну поверхню, глиняну долівку (робили її і на земляній підлозі, що є характерною рисою трипільської архітектури Подністров'я та Поділля). Долівку неодноразово ремонтували, наносячи тонкий шар глиняного розчину, потім фарбували вохрою.

Інтер'єр житлового приміщення включав піч або відкрите вогнище (опалювали по-чорному, дим виходив у отвір, вирізаний в стелі), різноманітні лави з глини, вимостки, вмонтовані у глиняні корита кам'яні зернотерки.

Вікна робили круглими, виходячи із зображень на моделях, навколо них теж наносили певний геометричний орнамент. Віконні отвори на моделях показані як у стіні, протилежній до входу, так і в бічній. Поріг робили з глини, вхід було обведено складним геометричним орнаментом магічного змісту. Існували двері можливо, дерев'яні або плетені, обтягнуті шкірою. Існували різні способи відкривання дверей. На поселенні Косенівка виявлено опорний камінь, на якому оберталася вісь дверей. На кількох моделях з колекції «ПЛАТАР» показано пази для зсувних дверей.

Якщо будівля була двоповерховою, жили на другому поверсі, де була піч, а перший використовували для господарчих цілей зберігання припасів, утримання худоби тощо. Так утворювалися своєрідні житлово-господарські комплекси, які виникають вже на ранньому періоді Трипілля. Крім житлово-господарсь-ких комплексів з розкопок відомі виробничі комплекси гончарні майстерні (Веселий Кут, Миропілля, Жвалець), кремнеобробні комплекси (Бодаки, Поливанів Яр, Пекарі та ін.), що розміщувалися поруч з житлами або входили до них як окремі приміщення.

Трипільські будівничі винайшли також новий тип укріплень для поселень-гігантів, поєднуючи у єдине ціле двоповерхові житлово-госпо-дарські комплекси. Будівлі розміщувалися паралельно одна одній (по довгій осі) на відстані 1 1,5 м, з'єднувалися переходами на рівні другого поверху. Рештки таких укріплень досліджено в Майданецькому.

В мідному віці, в V IV тисячоліттях до н.е., на території поширення трипільської культури було закладено підвалини архітектурної справи, які, без перебільшення, на тисячоліття визначили характер будівництва в Лісостепу.

Масштаби будівництва в Трипіллі вказують на зародження монументальної архітектури. Появу монументальної архітектури вчені схильні розглядати як одну з ознак цивілізації. Населення, що залишило пам'ятки трипільської культури, опанувало різноманітні та ефективні прийоми домобудування, які дозволяли створювати надійні і зручні для проживання та ведення господарства житлово-господарські комплекси, виробничі приміщення, культові та оборонні споруди. Було вироблено раціональні системи планування поселень різних типів, які перетворилися на традиційні. Спеціальних знань вимагало прив'язування до місцевості та планування складної забудови трипільських поселень-гігантів. Значним досягненням стало створення величезних поселень протоміст.

Помічено вплив трипільської архітектури на домобудування сусідніх племен наприклад, носіїв культури лійчастого посуду (у Грудеку-Набдужному знайдено рештки згорілих жител, подібних до трипільських ). На решті території України в VI IV тис. до н.е. в архітектурі зберігалися риси неолітичної доби. Споруджувалися легкої конструкції наземні або напівземлянкові житла. Землянки відомі за розкопками поселень дніпро-донецької, середньо-стогівської та ряду інших культур.

У другій половині IV тис. до н.е. у зв'язку з перебудовою економічної системи Трипілля поступово втрачає ряд яскравих етнографічних рис, в тому числі й у жігглобудуванні, плануванні та типах поселень.