Кількість досліджених жител цього періоду близько 250. Вони належать до різних локальних типів, які різною мірою зберігали традиції трипільського житлобудування попередніх періодів.

Наземні будинки, від яких залишилися рештки типу площадок, мають ті ж характеристики, що й для середнього періоду, тому ми не будемо їх тут повторювати. Вживалися у цій галузі ті ж самі будівельні матеріали та конструкції, що й раніше глина, дерево, очерет. Поширення землянок та напівземлянок, які споруджувалися майже без застосування глини, з деревини, надало трипільським житлам рис, які мають паралелі у житлобудуванні бронзового віку. Ми зупинимося лише на традиційних трипільських житлах цього періоду, прикладом яких може бути житло з поселення Косенівка1. Поселення гігант площею близько 120 га досліджувалося під керівництвом Т. Г. Мовші у 1984 1988 роках. Характерні риси місцевого житлобудування було розглянуто Г. М. Бузян та Якубенко О. О., дані, наведені нижче, взято з їхньої публікації.

Житла 2—4 з поселення Косенівка. Залишки жител 2 та 4 являли собою витягнутий, прямокутний в плані завал обпаленої глини довжиною до 29 м і шириною 6 8 м. По довгій осі він був орієнтований по лінії північний схід південний захід. Зафіксовано два шари завалу: верхній, площею 215 кв.м та нижній 175 кв.м. Товщина залягання 0,5 0,6 м. Рештки жител торцями примикали одне до одного. Масив житла 2 мав розміри 20,4x6 8 м. Зверху йшли 12 шари слабо випалених грудок глини. З нижнього боку вони мали відбитки колотого дерева. Простежено систему перев'язки. Під ним був горизонт з дрібних плиткоподібних уламків товщиною 1 2 см. із глини без домішок. Нижче йшов горизонт обмазки з половою в масі та відбитками плах з нижнього боку. На плитчастому шарі біля країв простежено глиняні черені з 6 9 шарів чистої глини загальною товщиною до 15 см. Виявлено також вимостку з бортиком, на якій лежало 16 конічних важків з глини до вертикального ткацького верстата.

По периметру завалу виявлено ямки від стовпчиків діаметром 0,1 0,12см, заповнені вугіллям. Під завалом знайдено основи поперечних стін ямки від стовпів та глиняні блоки шириною до 0,25 м. На долівці розчищено три ямки від стовпів. Долівка складалася з 13 шарів глини, намазаної на землю. На ній виявлено також розвали прямокутних в плані двох печей. Розміри більшої за розмірами 2,8x2,4 м. Вона мала тришаровий черінь з чистої глини. Збереглися рештки стін, виліплених стрічковим способом. На підлозі під завалом виявлено розвали посудин та зернотерки.

Житло 4 прилягало до №2 з торця. Його завал розміром 8,6x6 м, мав значно меншу товщину нашарувань. Уздовж країв простежено обмазку стін з відбитками плах, жердин та стовпів, на якій збереглися сліди тиньку з червонуватою фарбою. Виявлено обмазку кутка будівлі, а також рештки глиняного карниза дверей шириною 0,9 м. Зберігся відбиток від вертикального стовпчика, до якого кріпилося полотно дверей, а також обвуглені рештки порога.

Виявлено рештки глиняного череня печі та прилеглої вимостки з бортиком, фрагменти підлоги, обмазаної шаром глини без домішок.

Реконструкція жител 2—4 з поселення Косенівка. Перед нами прибудовані одна до одної споруди: перша з них двоповерхова з горищним перекриттям (житло 2), близько 245 кв.м., інша одноповерхова з горищним перекриттям (житло 4) 51,6 кв.м. Загальна площа цього комплексу близько 300 кв.м.

При укладанні міжповерхового перекриття плахи клали кінцями на поздовжні стіни, у прольоті вони спиралися на дерево, покладене кінцями на поперечні стіни. Товщина зовнішніх стін каркасної конструкції могла становити до ЗО см, з огляду на розташування ямок від стовпчиків.

У житлі 4 на першому поверсі було три приміщення, два з них опалювалися печами. Стіни перегородок на каркасі з дерева, принаймні частково їх було закладено глиняними блоками. Долівка була підмазана глиною. На підлозі стояв посуд, лежали зернотерки. Перекриття другого поверху спиралося на поздовжні конструкції з дерева, які підтримувалися стінами перегородок та окремими стовпами. На другому поверсі було одне велике приміщеня, яке опалювалося піччю. Піч розміщувалася в місці перетину несучих конструкцій. Тут була вимостка, над якою стояв вертикальний ткацький верстат.

Житло 4 мало лише горищне перекриття та одне приміщення, вхід до якого був з торця через двері шириною приблизно 0,9 м. Долівка обмазана глиною. Приміщення опалювалося піччю, поруч з якою була глиняна вимостка з бортиком.

Пізній період час поступового зникнення рис, типових для Трипілля як під впливами сусідніх культур, так і внаслідок загального економічного занепаду. На всій території поширення трипільської культури наземні одно- і двоповерхові житла поступово замінюються напівземлянками та наземними житлами, які зводили з дерева, не використовуючи глину для обмазування перекриттів.