Підлога другого поверху обмазувалася кількома шарами глини. Нижній складався з чистої глини або глини з рослинними домішками, яка укладалася по дереву перекриття як нівелюючий шар загальною товщиною 5 20 см, іноді в кілька прийомів залежно від потрібної товщини. Верхній шар, який вирівнював підлогу, робили з чистої глини, товщиною 0,5 2 см та фарбували. Цю поверхню доводилося періодично ремонтувати та підфарбовувати. Під час розкопок виявлено сліди подібних періодичних ремонтів.

Моделі споруд дають уявлення про фарбування підлог, які також прикрашали розписами. На володи-мнрівській моделі фестонами з дуг прикрашено підлогу житла. На двох відкритих м оделях із колекції «ПЛАТАР» передано «доріжки»: на ґанку показано паралельні широкі стрічки, між якими навкісні тонкі лінії утворюють «ялинку». Цей декор ґанку має продовження на одній з моделей і в приміщенні, де дві стрічки, з'єднані тонкими поперечними лініями доведені до хрестопочистої глини, товщиною 0,5 2 см та фарбували. Цю поверхню доводилося періодично ремонтувати та підфарбовувати. Під час розкопок виявлено сліди подібних періодичних ремонтів.

Моделі споруд дають уявлення про фарбування підлог, які також прикрашали розписами. На володи-мнрівській моделі фестонами з дуг прикрашено підлогу житла. На двох відкритих м оделях із колекції «ПЛАТАР» передано «доріжки»: на ґанку показано паралельні широкі стрічки, між якими навкісні тонкі лінії утворюють «ялинку». Цей декор ґанку має продовження на одній з моделей і в приміщенні, де дві стрічки, з'єднані тонкими поперечними лініями доведені до хрестопо-
дібного вівтаря. В обох випадках декор підлоги розміщено на вісі, яка проходить через округле вікно, вівтар та вхід до приміщення.

Підлога другого поверху наносилася на перекриття, зроблене з дерева. Завдяки цьому на глиняній обмазці збереглися відбитки дерев'яних конструкцій. Яке правило розколоту деревину (плахи), іноді кругляк діаметром до 15 см, вкладали переважно поперек довгої вісі споруди. Стандартна ширина будівель 4 4,5 м відповідає наявним лісоматеріалам. У випадку сорудження ширших будівель доводилося робити простінки, підпирати перекриття додатковими стовпами. В деяких випадках за відбитками на обмазці було простежено сліди як поперечних, так і поздовжніх дерев'яних конструкцій.

Наявність двох шарів обмазки з відбитками дерева свідчить про наявність горищного перекриття. Висота приміщень може бути розрахована лише приблизно, відповідно до трипільських керамічних моделей. Вона могла складати 2 2,5 м для житлових приміщень, можливо,більше до 34 м для громадських і культових споруд.

Для опалення споруд зводились вогнища або купольні печі. Печі принаймні двох типів зображено на деяких з трипільських глиняних моделей жител. Це чотирикутна в плані піч з виділеним димарем (показана на моделях с Попудні, Суш-ківки, Добровод та ін.) та висока, купольна, без виділеного димаря (моделі з колекції «ПЛАТАР»). Печі обох типів споруджували на чотирикутних підвищеннях. Місце розташування печей на моделях справа від входу в приміщення. Печі могли прикрашати розписом. Навколо устя печі (колекція «ПЛАТАР», відкрита модель житла) темною фарбою зображено трикутники.

Вогнище влаштовували на глиняному помості товщиною 20 40 см, виготовленому з глини без рослинних домішок. Звичайні розміри такого помосту близько 2x2 м. Його об'єм складав від 0,8 до 1,6 м глини, яка акумулювала тепло і віддавала його тоді, коли вогонь згасав. Відкритий вогонь значно ефективніший для нагрівання великих за площею приміщень, ніж купольна піч.

Вимостка вогнища могла мати форму ступінчастої піраміди, схили якої були обличковані глиною з рослинними домішками, вкриті тиньком і пофарбовані в червоний колір. Вогонь розводили в центральній частині на площі приблизно 1x1 м. Черінь в цьому місці звичайно доводилося ремонтувати по кілька разів за час існування житла. Сліди таких ремонтів виявляють під час археологічних досліджень. Біля відкритого вогнища в перекритті влаштовували круглий отвір для виходу диму діаметром до 0,4 м, обмазаний глиною і пофарбований. Кілька випадків знахідок подібної обмазки було зафіксовано під час розкопок в Майданецькому.

Масивні конструкції опалювальних пристроїв доводилося підпирати стовпами, відбитки яких виявлено в глині вимосток під час розкопок комплексу П на поселенні Майда-нецьке. Там же, при розкопках комплексу Ю знайдено обмазку основи стовпа, який підпирав перекриття над вогнищем, поруч з місцем, де було зроблено виріз для виходу диму. Верхня частина стовпа також була обмазана глиною. Від цієї обмазки збереглися фрагменти декоративного елементу циліндричної форми.

Крім масивних черенів вогнищ трапляються намазані на землю че-рінці, які складалися із шару глини товщиною до 3 см. Такі черені мають сліди від 3 до 5 ремонтів, коли на шар глини, який розтріскався від вогню, наносили новий. При спорудженні подібних черенів іноді використовували фрагменти посуду, які вкладали на глиняному розчині.