Кількість розкопаних жител середнього періоду Трипілля становить близько 450. Середній період час розквіту трипільської архітектури. Вивчено різноманітні за призначенням споруди на всій території поширення культури. Переважають наземні житла каркасно-стовпової конструкції, споруджені з дерева й обмазані глиною.

Поширені двоповерхові споруди. Перевірка відомостей про спорудження напівземлянок та землянок показала, що в більшості випадків йдеться про так звані «глинища» котловани для добування глини, перетворені згодом на господарські ями. Будівлі зазвичай орієнтовані по довгій осі до центру поселення, хоча на великих поселеннях відоме їх розташування у вигляді вулиць та кварталів.

Площа жител різноманітна. Кількісно переважають будівлі площею від 60 до 120 кв.м (з урахуванням двоповерховості), які становлять понад дві третини будівель. Близько 10 % припадає на споруди площею 150 200 кв.м. Трапляються будівлі площею 300 і більше квадратних метрів (з урахуванням двоповерховості).

Для будівництва споруд використовували тверді породи деревини дуб, граб. Це дозволяло створювати міцні і відносно довговічні будівлі. Стіни робили каркасно-стовпової конструкції, з заповненням проміжків між стовпами колотим деревом, зрідка плетені з лози. Каркас стіни складався з вертикальних та горизонтальних конструкцій.

Стовпи мали розміщувати з інтервалом не більше 1,5 м. На трипільських моделях будівель на довгих стінах показано від 2 3 до 4 стовпів. Будівлі довжиною 10 ЗО м повинні були мати значно більшу кількість таких опор. Горизонтальні деталі каркасу (обв'язку) показано по периметру, над та під стовпами. На одній з моделей із колекції «ПЛАТАР» показано також поздовжню колоду на третині висоти опорного стовпа. Існування обв'язки свідчить про можливий характер основи будівлі, яка могла складатися із укладених на землю масивних колод, в яких кріпили вертикальні складові конструкції будівлі. Подібна конструкція була достатньо жорсткою та міцною. В такому разі не було потреби вкопувати стовпи в землю. Зауважимо, що знахідки вкопаних стовпів при розкопках залишків трипільських спруд трапляються не часто.

Стіна, зроблена з колотого дерева, розміщеного горизонтально, обмазана зовні глиною, показана на одній з моделей із колекції «ПЛАТАР». На моделі з Коломишцини II показано стіну, зроблену із вертикально встановленого колотого дерева, проміжки між яким також заповнені глиною. Зовні та зсередини такі стіни обмазували глиною з домішкою полови. Вирівняну таким чином поверхню вкривали тонким шаром глини, фарбували. Знайденотакож рештки монолітних глинобитних стін. На стінах каркасної конструкції, як показано на багатьох моделях, виступали стовпи, які розділяли їх на окремі ділянки.