Про наявність горищного перекриття свідчать рештки верхнього шару обмазки, які збереглися дуже погано. Оскільки ми не маємо жодних матеріальних решток даху, то його конструкцію відтворюємо, виходячи з трипільських моделей будівель, які мають дво- або чотирисхилий дах. Оскільки трипільці вирощували злаки, після збору вражаю яких не лишалося соломи, то, мабуть, дах перекривався очеретом по каркасу з жердин. Від стін також не маємо жодних матеріальних решток, припускаємо, що вони були каркасно-стовпової конструкції, обмазані глиною. Даних про вхід не маємо.

Обпалені не тільки глиняні конструкції будинку, але й інвентар, причому при досить високих температурах, бо зустрічаються ділянки обмазки у стані шлаку та деформовані, і навіть ошлаковані посудини, що виключає можливість використання вогню під час спорудження будинку. Виходячи з того, що сотні вивчених трипільських жител загинули при пожежі, а «конструктивна» функція вогню виключена, лишається приєднатися до думки про ритуальне спалення будинку, в якому побутовий інвентар було розставлено як поховальний, що перетворює житло на «будинок мертвих». Детально ця гіпотеза була розглянута свого часу в працях К. В. Зіньковського та В. І. Маркевича.

Житло 2 з поселення Олександрівка. Поселення Олександрівка біля села Кирилівка Кодимського району Одеської області вивчалося в 50-ті роки А. Л. Єсипенком, 70-ті К. В. Зіньківським. Воно займає площу близько 5 га на похилому схилі балки, по дну якої притікає струмок. Розкопані будинки були розташовані рядами уздовж берега струмка, на схилі. Нижче пропонуємо дані про розкопки та можливі реконструкції житла 2. Житло 2 виділяється серед будівель Олександрівни незвичайною "Г"-подібною у плані формою та велетенськими розмірами: площа його залишків приблизно 396 кв.м.

Розкопані А. Єсипенком рештки житла 2 виглядали як "Г"-подібне в плані залягання щільного завалу аморфних брил обпаленої глини, товщина яких іноді сягала 15 см, а загальна потужність завалу досягала 35 см. Знизу обмазка часто мала відбитки горбилів. Довжина залягання 26 м, ширина у найбільшій частині 22 м. Зафіксовано два шари обпаленої глини з побутовим інвентарем поміж ними та під шаром обмазки.

Реконструкція житла 2 з поселення Олександрівка. Результати археологічних досліджень дозволяють реконструювати монументальну глинобитну двоповерхову споруду, загальна площа двох поверхів якої становила близько 800 кв.м. Це найбільша з досліджених археологами споруд раннього етапу трипільської культури.

Долівка першого поверху земляна, очевидно, він використовувався як господарське приміщення. Міжповерхове перекриття з кругляку та горбилів, на які намащено шар глини з домішкою полови, було долівкою другого поверху. Значні розміри залягання обпаленої глини вказують, що ширина будинку була не меншою 12 метрів, що змушує припускати неможливість опори дерев'яних конструкцій перекриття тільки на стіни і вимагає спорудження стовпових опор всередині приміщень будівлі і розділення її на декілька приміщень на рівні першого поверху.

На долівці другого поверху споруджено три квадратні вимостки з чистої глини площею 1,5x1,5 кв.м, які були черенями відкритих вогнищ. Наявність цих вогнищ та їх розташування в будинку дозволяє припустити, що на рівні другого поверху житло 2 поділялося на три приміщення: північне, південне та південно-східне. Навколо вогнищ був розставлений групами різноманітний посуд, знаходилися ритуальні речі антропоморфні фігурки та керамічні черпаки. Не виключена можливість того, що ця споруда могла бути й певним культовим осередком для мешканців поселення.

Монументальність будівлі 2 Олександрівни, її надвеликі розміри, поділ поверхів на господарчі та житлові частини та на декілька житлових приміщень дозволяє розглядати її як житлово-господарський комплекс і стверджувати, що такі багатофункціональні, розвинуті в архітектурному плані споруди з'являються вже на ранньому етапі трипільської культури.

Дах, стіни будинків Олександрівни реконструйовано за тими ж принципами, що й у Тимковому.

Будівлі побутово-господарського призначення зводили з тих же матеріалів, за тими самими правилами, що й житлові. Проте в більшості випадків господарські приміщення були під одним дахом з житловими. Для раннього періоду ремісничі будівлі невідомі. Аналіз домобудівництва ранньотрипільських племен дозволяє прийти до висновку про його високий рівень. Монументальні багатофункціональні споруди житлово-господарські комплекси набувають поширення у трипільській культурі вже на ранньому етапі її розвитку. За всіма параметрами будівельних житлових приміщень дозволяє розглядати її як житлово-господарський комплекс і стверджувати, що такі багатофункціональні, розвинуті в архітектурному плані споруди з'являються вже на ранньому етапі трипільської культури.

Дах, стіни будинків Олександрівни реконструйовано за тими ж принципами, що й у Тимковому.

Будівлі побутово-господарського призначення зводили з тих же матеріалів, за тими самими правилами, що й житлові. Проте в більшості випадків господарські приміщення були під одним дахом з житловими. Для раннього періоду ремісничі будівлі невідомі. Аналіз домобудівництва ранньотрипільських племен дозволяє прийти до висновку про його високий рівень. Монументальні багатофункціональні споруди житлово-господарські комплекси набувають поширення у трипільській культурі вже на ранньому етапі її розвитку. За всіма параметрами будівельних конструкцій ранньотри-пільські споруди не поступаються архітектурі більш пізніх етапів Трипілля.