Більшість моделей будівель та їх фрагментів походить саме з трипільської території трипільсько-куку-тенської спільності. С. О. Гусєвим та О. О. Якубенко розроблені формально-типологічні їх класифікації. Тепер збірка наявних моделей будівель істотно доповнена предметами з колекції «ПЛАТАР».

Слід зауважити, що, оскільки моделі будівель є ритуальними предметами, які використовувалися у сакральній практиці, то найбільш важливе, на нашу думку, у них символічне навантаження. Реальну трипільську архітектуру вони відображають досить приблизно, лише у загальних рисах.

Існують різноманітні припущення про семантику та конкретне використання моделей під час обрядів. Висловлювалися думки про застосування моделей як вівтарів у ритуалі під час обрядового випікання хлібів для підвищення врожаю, у ритуалах, пов'язаних з культами предків6, домашнього вогнища та сонця, тварин, зокрема бика. На відміну від більшості дослідників, які вважали, що всі моделі відтворюють храми або житла, Б. О. Рибаков припускав, що вироби із зооморфними деталями зображують громадські хліви та кошари, та висловив слушну думку про магічний сенс обряду виготовлення моделей.

На думку усіх дослідників, цей обряд певним чином був обумовлений законом магії, за яким магічна сила, що нею наділена модель, переходила під час обряду на справжні будівлі та всіляко сприяла добробуту його мешканців. С. О. Гусєв вважає, що моделі символізують збірний абстрактний образ житла як культові споруди, так і звичайні житлові будинки, господарські споруди. Отже, більшість авторів так чи інакше пов'язують моделі будівель із сакралізацією житла та ритуалами, які певним чином обслуговували будівництво та функціонування будинку.

Але аналіз усіх даних не дозволяє погодитися з таким припущенням. Будівництво жител мало масовий характер, отже, й обряди, які, без сумніву, його супроводжували, мали залишити сліди у багатьох випадках. Натомість на десятки розкопаних будинків відомо одиничні екземпляри моделей, отже вони навряд чи використовувалися в ритуалах, пов'язаних з будівництвом. Моделі будівель зустрічаються в матеріалах більшості землеробських культур від сусідньої щодо до Трипілля Гумельниці до єгипетської цивілізації.

У сакральних традиціях деяких цивілізацій моделі так чи інакше пов'язані з поховальними обрядами, а інше їх застосування не з'ясоване. Т. Г. Мовша висловила слушну думку при публікації деяких трипільських моделей, зокрема й круглої форми, про те, що круглі споруди відомі в на Криті, в Єгипті тощо, але не типові для трипільської культури. Отже, можна припустити, що існувала дуже давня традиція будівництва круглих сакральних приміщень, яка збереглася у трипільській культурі тільки при відтворенні моделей таких місць.

Трипільські моделі будівель умовно можна поділити на парціальні, які відтворюють тільки нижню половину будинку без верхньої частини стін й даху, та такі, що зображують споруду повністю і передають її зовнішній
вигляд. Відомі парціальні овальні моделі чаші. З колекції «ПЛАТАР» походить така модель у вигляді глибокої зооморфної чаші з круглим віконцем, напроти якого зроблений маленький «Ш-подібний отвір. Прямокутні та круглі парціальні моделі зазвичай передають нижню частину стін та деталі інтер'єру. Моделі у вигляді будиночків, як правило, не мають усередині ніяких деталей інтер'єру. Деякі з них в колекції «ПЛАТАР» сягають чималих розмірів.

Особливістю переважної більшості моделей будівель є те, що вони підняті й стоять на стовпчастих ніжках (їх буває від 4 до 6) або циліндричних постаментах. Імовірно, таке піднесення будівель пояснюється не конструктивними особливостями реальних споруд, а священним їх статусом, що обумовлено сакралізацією неба та «високості». У такому випадку моделі відтворюють не звичайне житло, а храм (святилище) або священне місце у житлі (парціальні моделі). Під храмом у даному випадку розуміється не стільки матеріальна спеціальна споруда для відправлення культу, скільки сакралі-зований, освячений простір, що є сутністю кожного храму.

За формально-морфологічними ознаками можна виділити чотири різновидності моделей будівель: парціальні круглі або овальні в плані, що нагадують формою глибоку чашу або чашу на піддоні або ніжках; парціальні з квадратним або майже круглим у плані приміщенням із спеціально оформленим входом; теракотові будиночки. Серед моделей кожної різновидності можна знайти специфічні формальні особливості, які не впливають на загальний зміст зображення. Якщо розглядати моделі споруд як якийсь невербальний текст, то помітна їх відповідність певному символічному знаковому ряду.

Можна припустити, що різновидності моделей використовувалися у різних ритуалах. Утім, зауважимо, що, оскільки моделі є переважно унікальними знахідками, то випадків наявності в одному культурному комплексі предметів двох різновидностей не зафіксовано. Моделі колекції «ПЛАТАР» взагалі безпаспортні й не мають ніякої інформації про своє походження. Отже, можна припускати й те, що морфологічні особливості моделей обумовлені традиціями сакральної практики певних культурно-хронологічних груп трипільського населення.

Якоюсь мірою це підтверджується археологічними знахідками моделей. Так, з поселення культури Кукутень В Гелеєшть походять дві моделі будівель, близькі за формою до чаш на високих піддонах. У плані дно чаш кругле або овальне, а стіни першої утворюють форму квадрата або прямокутника, в обох випадках із закругленими кутами, мають специфічний U-подібний вхід із ґанком.