Антропоморфна пластика досить широко представлена в матеріалах поселень трипільської культури починаючи з найдавніших. Більшість з трипільських теракот невеликого та середнього розміру, зустрічається й досить велика скульптура висотою до 30 см. Не відзначено кореляції між морфологічними особливостями, розмірами та іконографічними типами статуеток. Формальний аналіз особливостей фігурок дозволяє виділити серед трипільської пластики низку іконографічних типів, які, імовірно, втілювали різні сакральні образи й виконували різну роль у магічній практиці.

Порівняння колекцій пластики культур Прекукутень та Трипілля А показує, що особливості моделювання скульптури етапу Трипілля All відповідають статуеткам Прекукутень II. Фігурки етапу Трипілля АІІІ 12 знаходять відповідність у матеріалах поселення Тирпешть III фінальної фази Прекукутень III.

Коли на початку культури Кукутень у пам'ятках Прикарпатської Молдови з'являється оздоблення пластики нового типу орнаментація вирізьбленими заштрихованими трикутниками та розпис (Тирпешть IV), на синхронних поселеннях у Середньому Подністров'ї (Городниця-Городище, Лука-Врублевецька) поширена пластика, яка в цілому виконана в традиціях, типових для культури Прекукутень-Трипілля АІІІ. Таким чином, можна констатувати появу регіональних особливостей у відтворенні сталих іконографічних типів антропоморфної пластики на рубежі Трипілля А Прекукутень та Трипілля-Кукутень.

Неможливо, на жаль, співвіднести з певними іконографічними типами пластики такі технологічні прийоми, як засіб моделювання фігурки з одного шматка глини, з верхньої та нижньої половини, з двох вертикальних дзеркальних половин чи глини різних кольорів. Можна тільки констатувати, що дихотомія, в цілому властива для символіки трипільської культури, знайшла відображення і в пластиці.

Порівняння пластики Трипілля А та Трипілля ВІ свідчить, з одного боку, про традиційність головних іконографічних типів, а з другого на певні зміни в позах та зменшення їх різноманітності й деякі нові прийоми оздоблення.

Моделювання пластики етапу Трипілля ВІ 1 таких поселень, як Нові Русешти, Городниця-Городище, Плисків-Чернявка цілком відповідає ранньотрипільський традиції фінального етапу Трипілля АІІІ-3. Ці комплекси найбільш ранні серед матеріалів Трипілля ВІ. Те саме можна сказати й про окремі екземпляри скульптури з буго-дніпровсь-кого варіанту Трипілля ВІ, де раннь-отрипільська традиція моделювання статуеток зберігається і на наступних фазах Трипілля ВІ-2 і ВІ-3.

На етапі Трипілля ВІ-2 (Кукутень A3) в Подністров'ї та Побужжі пластика середньодністровського та сабатинівського типу пам'яток не тільки має яскраві оригінальні риси, але й відображає певні інновації в моделюванні. Спільною рисою для обох локальних варіантів є більш стрункі пропорції антропоморфних фігурок.

У середньодністровському варіанті зафіксовано застосування невідомої раніше орнаментації із заштрихованих трикутниками з вузьких ліній. Наявність такого типу фігурок на поселенні Тирпешти IV (Кукутень А1-2) в Прикарпатській Молдові вказує регіон, з якого могла бути запозичена традиція такої орнаментації статуеток Поливаново-го Яру III.

У сабатинівському варіанті новою рисою, яка не випливає з ранньотрипільських традицій, є моделювання плечових виступів стоячих фігурок вертикально, в позі Оранти. Ця традиція могла з'явитися під впливом пластики культури Гумельниця. Фрагмент фігурки з Печери, що презентує етап Трипілля ВІ-2 борисівського типу, має нові риси в оздобленні порівняно з ранньо трипільською традицією. Це широкожолобчастий різьблений візерунок з доповненням ліній ланцюжками ямок. Така орнаментація типова для кераміки борисівського типу.

Невелика колекція статуеток етапу ВІ-3 (Кукутень А4) має певні відповідності в наступній фазі Трипілля ВІ-ВІІ. Такі інновації, як моделювання голівки, наближене до форми диска, а також розпис статуетки до випалу мають прототипи в культурі Кукутень А1-2. Найбільш ранні розписні теракоти походять з шару Кукутень А1-2 телю Подурь-Дялул-Гіндару. Голівки, що наближаються за моделюванням до дископодібних, є в кукутенських поселеннях етапу A3 та А4 (Трушешти, Дрегушень). Таким чином, можна констатувати західний та південно-західний імпульс в прийомах і засобах моделювання скульптури середньодністровського та сабатинівського варіантів Трипілля ВІ, який вплинув на несуттєві риси моделювання статуеток при збереженні традиційних іконографічних типів.

Аналіз антропоморфної пластики наступного етапу показує, що новою деталлю скульптури, яка з являється на етапі Трипілля ВІ-ВІІ-2, є дископодібне моделювання голівки фігурки, яке характерне для цього часу поруч із конічними голівками. Джерелом цієї інновації, очевидно, був регіон Румунії, де дископодібні голівки з'являються на фігурках етапу Кукутень А1-2. Новою рисою пластики етапу Трипілля ВІ-ВІІ є також моделювання веретеноподібних ніг з потовщенням в ділянці литок. Аналогічна теракота поширена в Кукутень А-В2.