Частина трипільської кераміки без сумніву виготовлялася спеціально для використання під час магічних обрядів. Це відноситься в першу чергу до таких виробів, як біноклеподібні, антропоморфні та зооморфні посудини, а також керноси посудини, що складалися з кількох місткостей (від трьох до п'яти). На думку В. І. Маркевича вони пов'язані із фетишизмом. М. Нільссон вважає, що «kernos» це посудина для підношень, що складалася з глечика, який оточений багатьма маленькими чашками, що заповнювалися різноманітними фруктами, вином, олією.

В центрі його була лампа. Під час Елевсінських містерій жінки носили ці керноси на голові, а традиція таких посудин дуже давня, вони відомі у мінойській культурі. Ймовірно, що традиція виготовлення виробів, складених з кількох чашок сягає значно більшої давнини, ніж міг уявити собі М. Нільссон, і трипільські керноси використовувалися для змішування різноманітних підношень під час ритуалів.

Трипільські зооморфні посудини поділяються на фігуративні, представлені поодинокими унікальними екземплярами, та чаші з головою та хвостом тварини, іноді на чотирьох ніжках. Останні досить розповсюджені, різних розмірі, від мініатюрної плошки до великої макітри, серед них є поділені навпіл перегородкою. Зооморфні чаші звичайно відтворюють бовина (відомі з двома голівками) або барана.

В. Г. Ардзинба наводить дані про використання зооморфного посуду у ритуалах на сакральних святах, коли хетські цар та цариця «пили та їли богів» під час обряду причастя. Кульмінаційним пунктом усіх хетських ритуальних свят є момент, коли вином або пивом наповнювали посудину із золота чи срібла у вигляді тварини або у формі певної частини тварини, розламували хлібини та пили божество. Посудина у формі тварини символізувала божество. Відповідно напої заміняли кров тварини, а хліб жертовне м'ясо.

Так, хетські цар та цариця, коли випивали вино або пиво із символічної посудини у формі тварини, отримували силу бога. Відповідно до хетських інвентарних текстів, деякі божества ототожнювалися з посудиною.