"Трипіль", "Три-пільна" схема світобудови

Топонім «Трипілля» з позицій позитивної науки випадковий в іменуванні трипільської цивілізації. Однак тричасова вертикаль світобудови очевидна в трипільському матеріалі, у зв'язку з чим доцільно розглянути й увести в обіг трипіллєзнавства тричасову схему китайського ієрогліфа «поле», поширеного в усіх знакових наборах неоліту.

Графічно ієрогліф «поле» є композитним. До його складу входять дванадцять інших знаків пара-дигмального значення, утворених горизонталями, вертикалями та їх перетинами (креслення: одиниця, двійка, трійка, робота, вниз, вгору, небесні пеньки, межовий камінь, десятка, князь, огорожа, поле).

Так, «одиниця», єдине позначається горизонтальною лінією. «Двійка», дуальність двома горизонталями, де верхня відповідає небу, а нижня землі (подружня пара). «Трійка», тріада позначається трьома горизонталями, де між небом і землею виникає поверх людини. Розвернувшись вертикально, ця серединна лінія стає клемою, що замикає протилежні полюси (Атлас, світове дерево, гора), і виникає ієрогліф гун «робота». Вертикаль, що йде від небесного рівня вниз, дає знак «униз». Симетрично вертикаль, що йде від земного рівня угору, утворює знак «вгору». Схожа побудова утворює знак еманації неба («небесні пеньОки» 10-річний набір циклічних знаків), утворений горизонталями неба і людини, прошитий вертикаллю вниз. Симетричний йому знак «ґрунт» (або межовий камінь-вівтар) утворений рівнем землі й людини, прошитий вертикаллю в зворотному напрямі. Хрест, що виникає посередині, означає число «10».

Усі три поверхи, замкнені вертикаллю, утворюють ієрогліф «князь» (правитель). Нарешті вся побудова, обведена по контуру знаком «огорожа», дає ієрогліф «поле». Додання третього виміру перетворює конструкцію на куб або «трипіль» («тре-піль»), продуктивний не тільки для аналізу керамічного посуду, але і й усіх інших просторових побудов каркасної світобудови.