Трипільський "Китайський" будиночок з колекції "Платар"

Керамічні будиночки типові об'єкти трипільської культури. Вони різноманітні за розмірами, вагою, кількістю та формою комплектуючих елементів, але їх можна впізнати одразу через єдину іконографічну структуру, що складається з овального даху, прямокутного корпусу, ніжок-свай, стійок, нартекса, цели, круглих отворів у стінах тощо.

При всій типовості згаданого трипільського об'єкта з колекції «ПЛАТАР» у його орнаментиці є невелика ексклюзивна деталь розвинутий спірально-символічний мотив орнаменту, який містить у собі базовий набір одиниць давньокитайського культурного коду. Враховуючи датування предмета досліджень, що об'єктивно давніший китайської кераміки Ян шао -Мацзяяо (Мачан, Баныиань), даний «китайський» мотив, на наш погляд, заслуговує уваги не тільки вузького кола археологів-трипіллєзнавців та китаєзнавців, але й широкої світової громадськості. Відсутність автохтонної метамови для опису трипільської пам'ятки не дозволяє просунутись далі найбільшзагальних уявлень. Але якби наш будиночок був знайдений не в ареалі Великого степу, а де-небудь на Льосовому плато в долині Хуанхе, то, з позицій сучасного китаєзнавства, й особливо нумерологічної герменевтики, його описали і пояснювали б приблизно таким чином:

1. Наявність розвинутого знаку тай-цзі ту, який чотири рази повторюється на зовні піній поверхні правої та лівої бічних стінок. У побудові знаку очевидний чіткий синусоїдаль-ной фрагмент із симетрично вдавленими (сліди пальців) ямками контрагентів. Від тай-цзи, по дотичній у напрямку неба і землі, центробіжно відокремлюються по п'ять паралельних хвилеподібних ліній, що може вказувати на розуміння тай-цзи як дипільного коливального контура10 і також на п'ять першоелементів системи усін. Можна припустити протилежне: що знак сформований їх обертальним зіткненням як відцентровий енергетичний клубок. Хоча ця «вихрова воронка-центрифуга» цілком може обертатися одночасно в обидва напрямки.

2. П'ятиразово повторений модуль, що утворює орнамент на підковоподібній арці входу п'ять насічок на вертикальних опорах; пять контррельєфних борін, що формують контур знаку тай-цзи ту з позицій класифікаційної моделі у-сін і загальної схеми сань-у можуть свідчити про розвинену систему уявлень, зокрема про місячний календар неолітичних землеробів з десятирічним циклом тянь-ган (небесні пеньки 10 знаків, отриманих проекцією 5 першоелементів у-сін в субстанції інь-ян).

3. Рогоподібний місяць, розташований горизонтально на передньому і задньому кінцях даху, може асоціюватися і з букранієм, і з зображеннями рогатих людей-небожителів (небесні брати), а в сукупності з підковоподібною аркою порталу і центральним «цвяхом» з ковальськими кліщами у їх міфологічній інтерпретації. Крім того, у спорідненому контурі повернутого рогами догори місяця та рогами вниз порталу можна побачити інцестне подружжя Фу-сі та Нюй-ва з переплетеними хвостами.

4. Наявність чотирьох знаків тай-цзи ту на бічних стінках дозволяє припустити четвертинну календарну модель, скажімо, чотирьох (2x2) тижнів місячного циклу з відповідними фазами від нового до нового місяця (два тижні зростання й два тижні зменшення), а можливо, й певний річний або навіть макроцикл астрального й аграрно-магічного змісту.

5. Підковоподібний арочний портал, в замку якого знаходиться місяць, нагадує траєкторію сходу і заходу світила на небосхилі (тотожно до єгипетських зображень богині неба Нут, яка спирається руками й ногами на землю, а по спині її пливе човен із світилом).

6. Шість опор (3x2), що відривають будиночок від поверхні землі, та шість стойок-«мінаретів» можуть асоціюватися з гуа (дві триграми цянь, об'єднані будиночком в гексаграму Цянь).

7. Напівкруглий дах і прямокутна основа будиночка відсилають до кола символа Неба й квадрата символа Землі, а з ними до циркуля й косинця все тієї ж інцестної подружньої пари першопредків Фу-сі та Нюй-ва. Прямокутний дверний отвір з наиівциркульною аркою у глибині нартекса та круглий отвір у задній стіні будиночка, а також 4 кола тай-цзи ту у квадратних відсіках стіни (метопах) можуть розглядатися у тому ж розумінні.

8. Навколо круглого отвору у задній стіні розташовані потрійних насічок (3x9=27), що складають орнаментальний фриз. Якби насічок було не 9, а 8, можна було б говорити про вісім триграм-гуа на колі фан-вей.

9. Контур, отриманий арковим склепінням, рогоподібним місяцем і круглим отвором у задній стіні, має цілий ряд типологічних аналогій в ієрогліфіці чжуані та 540 старих ключів Шо-веня. Взяти, скажімо, ієрогліф тун разом, ключ 190 столиця або ключ 420 печера. При великому бажанні у цьому контурі можна також побачити ієрогліф шань-гора і, звичайно, його омограф києворуський тризуб.

10. У цілому співвідношення ней-вай (внутрішнє-зовнішнє) дозволяє бачити у нашому «китайському» будиночку мандалічну модель світобудови і в свою чергу припустити,що просторова орієнтація під час його використання має бути регулярною у дусі класифікаційного кола фан-вей.

Функціональне призначення предмета невідоме. Незрозуміло також, чи є він моделлю реальної будівлі трипільського часу храмом, кузнею/тиглем/горном, вуликом, житлом. Припущення щодо поховальної урни сумнівні, бо будиночки знаходили не на території некрополя, а в межах житла або в ямах поруч з ними (за М. Відейком). Припущення про дарохранительни-цю, вівтар, житло душі, магічно-гадальний предмет і т.п. більш вірогідні. Круглий отвір у задній стіні може інтерпретуватися як гномон, і через нього можливий вихід на значні солярні інтерпретації, в контексті яких чотири значки тай-цзи ту на бічних стінках можуть розумітися як чотири річні фази: зимово+літнє сонцестояння і весня-но+осіннє рівнодення.

При цілковитій типологічній подібності трипільської культури з керамікою неолітичних протоки-тайців культур Яншао-Мацзяяо досі вважалося, що наша та китайська культури не перетиналися. Тому розглянутий китайський мотив пояснення через запозичення або генетику поки що не має. Порівняльний аналіз гончарного тіста і технологій свідчить про те саме, що також не полегшує, а ускладнює прецендент.

Куди поверне дальше дослідження загальну картину, поки що незрозуміло, але звична в компорати-вістиці проблема Захід Схід справедливо вимагає введення трьох відсутніх координат: схід+захід+ північ+південь+ЦЕНТР, де центром виступає локалізоване Трипілля.

І хай там як, але розіграна нами вільним пензлем импровізована «партія гри в бісер»30 вже тепер ламає не більше й не менше усталені наукові уявлення про походження й генезис трипільської і протокитайської культур, в чому й убачаємо скромний пафос нашого повідомлення.